Самбірсько-Дрогобицька Єпархія та її провід

Самбірсько-Дрогобицьку єпархію було створено рішенням Синоду єпископів УГКЦ (16-31 травня 1992 року), а проголошено 12 липня 1993 року Патріархом Мирославом-Іваном Любачівським.

Першим Єпископом Самбірсько-Дрогобицьким був обраний Кир Юліян Вороновський (20-27 лютого 1994 року). Його інтронізація відбулася в Дрогобичі 17 квітня 1994 року.

У червні 2005 року отець-єромонах Ярослав Приріз, ЧНІ був призначений протосинкелом, а 2 березня 2006 року – Єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицьким. Архиєрейська хіротонія Кир Ярослава відбулася 29 квітня 2006 року.

Коротка історія музею

Ідея створення постійної виставки в Україні „Блаженнійший Патріарх Йосиф у філателістичних і пропам'ятних виданнях Помісної Української Католицької Церкви" зародилася у 1991-му році. Власне тоді Владика Юліян Вороновський, будучи в Римі, відвідав цю виставку в Українському католицькому університеті і познайомився з її автором, доктором Романом Смиком.В дружній розмові єпископ схвалив задум, відзначивши важливість її для України і, зокрема, для Галичини. Народився Роман Смик 3-го жовтня 1918-го року в селі Жовчів (Івано-Франківська область) у священичій родині отця Петра і Ростислави (з Кузелів) Смиків. Був племінником письменника Богдана Лепкого. Серед­ню освіту здобув в українських гімназіях у Бере­жанах і в Станиславові (тепер Івано-Франківськ). У 1937-му році почав медичні студії в Краківському університеті, які закінчив у 1945-му році в Берлінському університеті.

У 1950-му році він емігрував з родиною до Сплучених Штатів Америки, де згодом провадив приватну лікарську практику в штаті Іллинойс. Доктор Р. Смик цікавився музейними справами, передовсім філателією і пропам’ятними виданнями. Він організував і очолював Патріярший фонд єпархії св. Миколая, спонсорував вихід у світ низки філателістичних і пропам’ятних видань, пов’язаних переважно з особою Патріярха Йосифа. Він також зібрав та провів виставки, які були представлені у США, Канаді, Австралії, в Україні, і подарував їх деяким музеям. Зокрема, пан Роман Смик передав для нашого Єпархіального музею збірку про Йосифа Сліпого, яка послужила основою для створення музею. За своє меценатство він удостоївся численних відзначень і нагород.

Двадцять п’ятого грудня 2007-го року добрий батько і дідусь, наш незабутній приятель і великий меценат української культури, світлої пам’яті доктор Роман Смик відійшов у вічність. Він прожив 89 років, сповнених любов’ю і працею для родини, своїх пацієнтів та для рідного народу.

Владикка Юліян, в минулому ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа, а згодом - Єпископ Самбірсько-Дробицький УГКЦ, добре розумів значення такого музею для своїх вірних. Доктор Роман Смик, маючи величезний життєвий досвід та колосальні напрацювання в суспільно-політичній і громадсько-культурній роботі, знав, що подібний музей відіграватиме роль своєрідного храму духовної просвіти. Але найважливішим для обох його засновників було те, що він діятиме в Трускавці, а його відвідувачами будуть не тільки українці з усіх кінців держави, але й гості із закордону. Важливим було розповісти про Великого Українця, який, перетерпівши 18 років неволі у сталінських тюрмах і таборах, став кардиналом, а згодом й Патріархом Української Помісної Католицької Церкви, про те, як він вірою і правдою служив своєму народові і Церкві.

Розробляючи концепцію оформлення музею, автори проекту директор музею Іван Скибак та художник Микола Костів взяли за основу ідею відтворення атмосфери музею-обителі, музею-храму. Всяке людське життя - це дорога до святині, адже людина створена на образ і подобу Божу. Тож одним із своєрідних храмів і став музей, що створювався не лише як „святилище муз", але й як обитель. Тут кожен має можливість не лише дізнатися про історію Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, про життя і діяльність видатних світочів нашої Церкви, таких як Архиєпископ Йосафат Кунцевич, Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосиф Сліпий, чи оглянути одну із виставок сакрального мистецтва, але й помолитися. Наявність мощів Священомученика Йосафата, антимінсів, освячених і підписаних Андреєм Шептицьким та Йосифом Сліпим, їхніх особистих речей створюють в кімнатах музею атмосферу намоленого місця. Тому після екскурсій відвідувачі часто залишаються тут ще на деякий час, щоб скласти свої молитви до Бога. Музей покликаний виконувати релігійно-освітню і мистецько-культурну місію.

Експозиція музею розміщена в чотирьох кімнатах і складається з таких розділів:

- Світлій пам'яті Митрополита Андрея Шептицького.

- Світлій пам'яті Патріярха Йосифа Сліпого.

Перша виставка відбулась поза його стінами. Прийняти експозицію за рік перед офіційним її відкриттям погодились працівники Музею Михайла Біласа. Це сталося у серпні 1995-го року. А напередодні відкриття музею 10-го жовтня 1998 року до Трускавця з'їхалися запрошені на святочну академію, богослови, духовенство, науковці. Словом-привітанням благословив початок роботи урочистої академії Владика Любомир Гузар, тодішній Єпископ-помічник Глави УГКЦ. Після привітання тривала наукова сесія, присвячена темам: „Хресна дорога Йосифа Сліпого" та „Визначні постаті УГКЦ . На шляху буття української нації". А вже наступного дня після Архиєрейської святочної Літургії, яку було відслужено в церкві св. Миколая, духовенство та гості процесійно прийшли в Управління Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Тут за участю великої кількості мешканців та гостей Трускавця відбулося урочисте відкриття і освячення Єпархіяльного музею. Службу Божу відправляли Владика Юліян Вороновський, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, Владика Михаїл Колтун, Єпископ Зборівський, та Владика Іван Маргітич, Єпископ-помічник Мукачівської Єпархії. Їм співслужила чисельна група священиків. У нововідкритому і освяченому музеї першу екскурсію провели доктор Роман Смик, Владика Юліян Вороновський і перший директор музею Іван Скибак. Упродовж десяти років змінювалось керівництво цього знаного далеко поза межами міста-курорту закладу. Але незмінною була і залишається провідна лінія у його діяльності – через правдиве інформування людей торувати дорогу до спасіння у вічності.

На даний час директором музею працює Тарас Шафран. Щорічно музей відвідує понад 5 тисяч екскурсантів. Для відвідувачів часто організовуються виставки на різну тематику, здебільшого духовну.Фонди музею використовують для наукових досліджень, історики, краєзнавці, студенти для написання дипломних робіт, журналісти

Раритети музею:(важливі експонати)

Мощі Святого священомученика Йосафата

(їх перевезено до музею з монастиря, що в Перемишлянах)

Йосафа́т КУНЦЕВИЧ (1580-1623 р.р.) — український церковний діяч, греко- католицький Архиєпископ Полоцький (з 1618 р.). Йосафат Кунцевич — єдиний загальнокатолицький український святий.

Пасмо волосся Митрополита Андрея

Накидка Митрополита

Антимінс, освячений митрополитом Андреєм

Митрополи́т Андре́й ШЕПТИЦЬКИЙ (1865-1944 р.р.) — восьмий (після відновлення Галицької митрополії в 1808 р.) Митрополит Української греко-католицької церкви. Народився у Прилбичах на Яворівщині. Вступив на владичий престол Митрополита Галицького, Архиєпископа Львівського і Єпископа Кам'янця- Подільського у віці 35 років, інтронізації відбулася 17 січня 1901 року в архикатедральному соборі святого Юра у Львові. Триває процес беатифікації Митрополита Андрія Шептицького. Єврейська громада України визнала Митрополита Шептицького праведником світу.

Тюремна подушка Патріарха Йосифа

Омофор Патріарха Йосифа

Особисті речі Патріярха Йосифа: тюремна сорочка, носовичок, піжама, шкарпетки, у яких він був похований (після перезахоронення їх було передано до нашого музею)

Патріарх Йосиф СЛІПИЙ, Верховний Архиєпископ, Кардинал і Митрополит (1944- 1984). Народився на Тернопільщині в лютому 1892 р. Він був науковцем, ісповідником віри та міжнародним захисником переслідуваних християн. Після завершення навчання у Львові, Інсбруку (Австрія), Римі й Парижі став професором і ректором (1928-1944) Львівської семінарії та Богословської академії. 11 квітня 1945 радянська влада заарештувала Архиєпископа Йосифа. Він провів 18 років у сталінських тюрмах, таборах праці та на Сибіру, де здобув ім’я безстрашного свідка віри.Упродовж наступних двадцяти років Патріарх Йосиф намагався активізувати життя Української Греко-Католицької Церкви на Заході. Він заснував Український Католицький університет і збудував церкву святої Софії в Римі. Помер 1984 року. У 1992 році його останки перевезли до Львова, де вони за участю понад мільйона вірних згідно з його волею поховані в соборі святого Юра.

Копія грамоти Берестейської унії

Бересте́йська у́нія — об'єднання греко-православної церкви України та Білорусі з римо- католицькою церквою за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догматів і збереження православної обрядовості. Унію формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.

Бронзовий хрест (прострілений радянським солдатом; переданий до музею зі села Стара Сіль Старосамбірського району)

Перелік виставок:

У музеї виставляли свої роботи такі художники:

Ірина Сеник, виставка вишиванок(м.Борислав),

Богдан Панчишин, живопис(м.Миколаїв),

Костянтин Маркович, іконопис( м.Львів)

Ігор Копчик рельєфна пластика на шкірі(м.Львів),

колекція писанок(м.Коломия)

о. Дмитро Блажійовський, виставка вишитих ікон(м.Львів),

Ікони з фондів Червоноградського музею історії релігії(м.Червоноград)

Наталя Хацко та Сергій Федчик, малярство на склі(м.Львів)

Виставка народного малярства дітей школи Василя Парахіна (Волинська обл.)

Роксоляна Прийма-Таміола, «Одкровення Святого Івана Богослова»(м.Львів)

Степан Бориславський, вишивки(с.Модричі)

Олег Ярмолюк, Втрачені церкви України, малярство(м.Львів)

Ярослав та Степан Адамовичі, малярство на склі(м.Львів)

Тарас Лозинський та Оксана Романів-Тріска, ікони на склі (м.Львів),

Іван Гречко, колекція різдвяних листівок(м.Львів)

Роман Василик, «Світ ікон»(м.Львів)

Ігор Капко, вишивки(м.Борислав),

Левко Микитич,абстрактне мистецтво(м.Дрогобич)

Любов Кунта, вишивки (м.Львів)

Дитяча великодня виставка Сихівської школи мистецтв (м.Львів)

Дитяча виставка, «Намалюй собі життя»

сім’я Благути, ікони з бісеру (Жидачівщина)

сім’я Навроцьких, художня вишивка(м.Івано-Франківськ)

Єпархіальний музей тісно співпрацює з Львівським державним обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи ( провідний методист п.Агнеса Ропецька) до якого входить ряд майстрів народної творочості.Серд них свої роботи у нашому музеї експонували такі художники: Галина Отчич, Ірина Івасенко, Ярослава Заневчик, Ольга Возниця, Григорій Мазурак, Галина Мишко, Лідія Кучма, Біла Олеся, Марта Новицька, Олександра Зробок,Оксана Іваночко, Марія Станкевич, Ганна Полякова, Олександра Біла, Анна Лемякіна, сім’я Бердаль, Орест Гладун та інші.

Нашими відвідувачами є переважно відпочиваючі міста курорту Трускавця і тому для них у нашому музеї є надзвичайно цікаво перш за все багато з них про УГКЦ чує вперше і дізнається про її відомих постатей та її нелегку історію часів підпілля. Відвідувачі мають можливість і надзвичайно захоплені творами сакрального мистецтва, які експонуються (що два місяці нові роботи) у наших виставкових залах.

Контакти:

Адреса: Львівська обл.,

м. Трускавець,

вул. С. Бандери, 19.

Тел.: +38 (03247) 6-85-91

Час роботи музею: 10:00-18:00, СБ, НД - вихідні.

Вартість квитків: пожертва.

Директор музею - Тарас Шафран, учитель історії та українознавства.

Контактні дані. Моб. тел. 8-097-661-40-47, ел. пошта shafran.ts@gmail.com.

Skype: muzzey4

Детальніша інф про музей знаходиться на сайті Самбірсько-Догобицька Єпархія УГКЦ на сторінці музею

http://www.sde.org.ua/

Кілька місяців тому вийшов фільм про музей який для нас в подарунок зробив гість з Португалії п.Роман Варивода, запропонувавши свою безкорисливу жертовну працю ось посилання на безкоштовне завантаження, також є можливість переглянути його в он-лайні на сайті Єхпархії: http://hamstershare.com/dload/5cd0fab21b58bc372a9c349a1867e115.

Бажаємо приємного перегляду!